1.3 Каранодакашаї ВІШНУ
На початку матеріального творіння, залишаючись трансцендентною, Абсолютний Бог-Особа, за допомогою Своєї внутрішньої енергії створив енергії причин та наслідків.
Духовне небо вічно залите сяйвом брахмаджьоті, що походить від особистісної форми Господа. Це безособове сяйво, що називається Брахманом, заповнює весь міжпланетний простір Вайкунтхі, духовного світу. Далі його, між духовним і матеріальним світом, тягнеться Причинний океан. Ніщо не відбувається без причини. Тому океан Карана називається Причинним океаном. Ка̄ран̣а означає «причинний». Матеріальна природа – породження цього океану.
Причинний океан створюється Господом як махат-таттва. Махат-таттва подібна до хмари в чистому небі. Вона зосереджується у певному куточку величезного, безмежного духовного неба, та його частина, яка виявляється покритою махат-таттвою, називається матеріальним небом. Махат-таттва – лише незначна частина всього духовного неба, але в ній знаходиться безліч всесвітів.
Відначальний Бог-Особа, розповсюджує Себе, втілюючись в образі Маха-Вішну – Своїй повній частині – і лягає на води Ним же створеного Причинного океану і лежить у ньому. Маха-Вішну або Каранарнавашаї (Каранодакашаї) Вішну – перше втілення Господа у творінні, і з Нього виходять усі всесвіти, а також, одне за одним, усі матеріальні прояви. Каранодакашаї Вішну – це відначальний пуруша, який наказує енергії ілюзії та дарує притулок усім всесвітам.
Маха-Вішну – втілення Говінди, Господа Крішни, в образі першого пуруші – занурений у містичний сон, званий йога-нідра, і в кожній із пор Його трансцендентного тіла перебувають у непроявленому стані незліченні всесвіти.
Господь Крішна, Відначальний Бог-Особа, є джерелом трьох пуруша-аватар, втілень, що створюють матеріальний світ: Каранодакашаї Вішну, Ґарбгодакашаї Вішну і Кшіродакашаї Вішну. За допомогою зовнішньої енергії Господа ці три пуруші у кілька етапів утворюють весь матеріальний світ.
Каранодакашаї Вішну, що лежить у Причинному океані, творить всесвіт, кидаючи погляд на матеріальну природу. Сам же Крішна не має до матеріального світу прямого відношення. Господь створює незліченні всесвіти, просто глянувши на матеріальну природу. Ні Крішна на Голоці, ні Нараяна на Вайкунсі не стикаються з цим творінням безпосередньо. Вони тримаються осторонь матеріальної енергії.
Маха-Санкаршана в образі Каранодакашаї Вішну окидає поглядом матеріальний витвір, який тягнеться по той бік Причинного океану. Матеріальна природа пов’язана з Господом тільки через цей погляд і ніяк інакше. Говориться, що енергією свого погляду Господь запліднює її. Матеріальна енергія, майя, не торкається навіть вод Причинного океану, не кажучи вже про Самого Господа, який спрямовує на неї свій погляд з неймовірно великої відстані.
Сила погляду Господа приводить усю космічну енергію у рух. Це означає, що матерія, які б сили в ній не приховувалися, не може діяти сама. Вона починає рухатися за волею Господа, і тоді вся світобудова починає розвиватися і функціонувати. У певному сенсі це схоже на запліднення жінки. Сама жінка не може зачати дитину: чоловік має вкласти в неї свою енергію. Після зачаття мати забезпечує плід, що розвивається всім необхідним. Так само спочатку Господь приводить у дію матеріальну природу, а потім вона забезпечує необхідні компоненти для виникнення космосу.
Господь, володар усіх енергій, за допомогою Своєї потенції створює вічний час, долю всіх живих істот та їхню індивідуальну природу, заради якої вони були створені. Втілюючись у всесвіті, Він проявляє все, з чого складається творіння: час, простір, причину, слідство, розум, грубі і тонкі елементи, гуни матеріальної природи, що взаємодіють з ними (благочестя, пристрасть і невігластво), потім почуття і їх джерело і, нарешті, гігантську всесвітню форму в образі другого втілення пуруші – Ґарбгодакашаї Вішну, а також всі рухомі та нерухомі живі істоти, що виходять з другого втілення пуруші.
Численні всесвіти існують лише протягом одного зітхання Маха-Вішну. Він наказує вічному часу, простору, причинам та наслідкам, розуму, стихіям, матеріальному егу, гунам природи, почуттям, всесвітній формі Господа, Ґарбгодакашаї Вішну, а також усім рухомим та нерухомим живим істотам.